Зміни клімату в Україні відображаються і на місцевій флорі. Так, в українських лісах почали з’являтися зовсім нетипові для нашого регіону рослини. Про цікаву знахідку посеред лісу на Київщині розповідає «Стіна» з посиланням на BBC News Україна.
Кактуси в лісах під Києвом
Під час відпустки військовослужбовець Роман Любека вибрався на прогулянку у ліс під Києвом. Звичні ряди сосен приховували чималу несподіванку: замість грибів чи ягід, серед дерев розкинулися галявини кактусів.
"Клімат біля Києва змінився, і природа очистилась настільки, що скоро жарт з вирощуванням ананасів перестане бути жартом", – написав чоловік під відео, яким поділився у фейсбуку.
На відео видно й великі густі галявини, й поодинокі молоді пагони, що визирають з трави й піску. Любека додав, що ці кактуси у лісі він бачив ще кілька років тому.
Відео чоловіка зібрало тисячі переглядів і сотні коментарів у соцмережах, однак сенсації, як він каже, все ж не вийшло. Виявилося, що кактуси у дикій природі України вже не екзотика. Коментатори стали ділитися своїми спостереженнями: мовляв, колючі зарості бачили від Криму й Одещини – аж до Сумщини та Чернігівщини.
Думка біологів
Це підтверджує й кандидат біологічних наук Олексій Коваленко – за його словами, перші здичавілі кактуси виявили у 1954 році в Криму (хоча вирощували їх там ще з 19 століття), а згодом вони почали зʼявлятися також на Херсонщині, Миколаївщині й зрештою емігрували в центр і на північ України.
Сьогодні ж, як розповідає ботанік, вид Опунція Гуміфуса (лат. Opuntia Humifusa) продовжує ширитися також Донецькою, Київською та Черкаською областями – і саме цей вид зафільмував Роман Любека під Києвом.
Коментатори під його постом поділилися на два табори: поки одні радять "гнати текілу", інші – бʼють на сполох і закликають викорчовувати "прибульців". За словами деяких із них, опунція швидко захаращує землю і може витіснити місцеві рослини, а її голки травмують тварин і птахів.
Відповідаючи на ці коментарі, Олексій Коваленко пояснює: текіли з опунції не вийде – її виготовляють з агави, тобто схожого на кактус сукулента. Проте, якщо йдеться про шкоду опунції українській екосистемі, це дійсно так.
"Будь-яке вторгнення рослин-прибульців з інших територій призводить до різних порушень екосистеми: можуть витіснятися якісь місцеві види рослин, може просто збіднюватися кормова база для місцевих видів – як рослин, так і тварин", – каже ботанік.
Для людини, за словами Коваленка, вторгнення такої рослини, як опунція, може означати втрату місць відпочинку – так сталося, до прикладу, з борщівником. Попри привабливу назву ця рослина може викликати серйозні опіки шкіри та слизової, тому, коли борщівник оселяється вздовж річок і озер, він фактично перерізає людям шлях до води.
"Через опунцію теж пересуватись досить боляче – відповідно, це дійсно може бути небезпечно", – додає Коваленко.
На думку Коваленка, навряд чи опунція поширилася в Україні самостійно – у більшості випадків, каже він, кактуси висаджували місцеві жителі. Дехто, припускає ботанік, не хотів викидати рослину, що росла вдома, тому відніс до лісу.
"Колись була популярна концепція збагачення флори чи фауни – люди вважали, що якщо вони щось досадять у лісі, то зроблять тільки краще. Усі ці експерименти в усіх частинах нашої планети завершувались однаково – екологічними катастрофами різного масштабу", – говорить Коваленко.
Він додає, що деякі рослини-прибульці незначною мірою впливають на екосистему, проте опунція, як показують дослідження, може стати чималою екологічною загрозою. Тому з інвазією цієї рослини необхідно боротися вже на ранніх стадіях – до того, як процес стане невідворотним.
"Тут, звісно, може втрутитися моральна дилема, оскільки ми знищуємо живий організм. Але це не якийсь акт ненависті до рослини – ми просто виправляємо помилку, яку допустили інші люди. Я сам люблю кожну рослину на цій планеті, абсолютно кожну – яка б не була колюча чи отруйна. Але у даному випадку треба дбати про здоров'я оселища, екосистеми і виправляти помилки", – говорить біолог і додає: якщо цю помилку не виправити зараз, то в майбутньому масштаб проблеми може лише зрости.
Тих, хто хоче боротися з рослинами-чужинцями, Коваленко застерігає: для цього треба мати спеціальне екіпірування та певні навички роботи з опунцією, щоб не травмувати себе.
Біолог радить звертатися по допомогу до відповідних служб: боротьбою з інвазійними видами можуть займатися зокрема лісництва, або ж комунальні служби, відповідальні за благоустрій міст і селищ.
Раніше "Стіна" повідомляла, що 6 жовтня – велике церковне свято: що заборонено робити, традиції, прикмети та іменини.
